Ефективна КОМУНІКАЦІЯ

Робота у сфері мистецтва — це завжди командна гра. В Україні, через постійну політичну та економічну турбулентність, артринок так і не мав можливості повноцінно розвинутися. Отже, процеси у мистецькій ніші залишаються досить неокресленими, а стандарти співпраці між митцями, кураторами та галереями часто формуються інтуїтивно.

Маючи досвід роботи як в Україні, так і за кордоном, я хочу поділитися своїми ідеями про те, як має виглядати якісна комунікація між учасниками мистецького процесу. Адже саме правильно вибудувана співпраця — це фундамент успіху будь-якого артпроєкту. Принципи про які я тут говоритиму я застосовую постійно та рекомендую всім кого консультую. Також врахуйте, що процес може включати також тільки дві сторони, у будь-якій комбінації: митець-куратор-галерея. Або мати розширену співпрацю залучаючи більше людей або інституцій.

1. Взаємоповага та чіткість

Кожна сторона має свою роль у процесі, і важливо її довірити та поважати експертність кожного.

• Митець приносить творчість, унікальні ідеї та роботи.
• Куратор допомагає структурувати ці ідеї, знаходить спільний концептуальний підхід та шляхи як ефективно донести їх до аудиторії
• Галерея бере на себе організаційну та промоційну частину.

2. Регулярна комунікація

Непорозуміння часто виникають через брак інформації. Щоб цього уникнути:

• Митець має регулярно інформувати про етапи роботи над проєктом та зміни, які можуть виникати під час мистецького процесу.
• Куратор повинен пояснювати свої пропозиції, звіряти та узгоджувати концепції, ідеї, тексти.
• Галерея має підтримувати зв’язок із митцем і куратором, інформуючи про технічні деталі (виставковий простір, дедлайни, бюджет, план комунікації, логістику, тощо).

Регулярні зустрічі (онлайн або офлайн) допоможуть синхронізувати дії.

3. Договір та домовленості

Чітко прописані домовленості — це запорука того, що кожен знає свої обов’язки й очікування. В Україні укладення договорів у мистецькій сфері досі не є поширеною практикою, але це неправильно. Відсутність чітко прописаних домовленостей призводить до напруження, непорозумінь та помилок між сторонами.

Я спеціально працювала з юристкою для створення договору, який би враховував українські реалії, але був універсальним і зрозумілим, як це робиться за кордоном. Оскільки нам не вдалося знайти якісний зразок, ми розробили його з нуля. Такий документ дозволяє сторонам працювати з упевненістю, чітко розуміючи свої обов’язки та права.

Договір щонайменше  повинен охоплювати:

• Авторські права та формат співпраці
• Фінансові аспекти (витрати та прибутки)
• Логістичні та технічні питання
• Дедлайни, зобов’язання та сфери відповідальності кожної зі сторін.

4. Продаж та фінансові аспекти

Одним із найважливіших питань є розподіл обов’язків, витрат  і прибутків. Під час співпраці необхідно:

• Прописати хто відповідальний за продаж робіт та суміжні з цим обов’язки
• Узгодити відсотки, які отримують митець, куратор (якщо актуально) та галерея
• Обговорити способи комунікації з покупцями: чи митець бере участь у процесі, чи цим займається лише галерея.
• Визначити як відбувається промоція та продаж після виставки (період консигнації)

Прозорість у цих питаннях не лише запобігає конфліктам, але й робить співпрацю продуктивною та взаємовигідною.

Тут насправді багато нюансів і я планую написати крему публікацію на цю тему. Напишіть у коментарях, якщо актуально.

Мій висновок