Валерія Мостенець
авторка статті
Симбіоз моди і мистецтва – явище давнє і багатогранне. З кожним новим періодом розвитку він еволюціонує, поповнюючись новими ідеями та їх прочитанням.
Для тих, хто любить мистецтво так, що готовий включати його в повсякденні образи, одягнути річ із картиною або мотивом улюбленого художника – справжній захват.
Мистецтво, яке можна одягнути.
До двадцятого століття митці створювали ескізи вишивок або цільні образи на замовлення, орієнтуючись на модні тенденції свого часу. Та це були не більше ніж елементи, які можна відтворити за допомогою ручної вишивки або розпису, іноді, стилізовані частини костюмів інших століть.
Таким дизайном, наприклад, займались Ватто, Веласкес, ван Дейк. Німецько-голландська художниця Марія Меріан в 17 столітті розписувала тканини авторськими малюнками квітів, комах, часом створюючи гірлянди і натюрморти.
Сучасність пішла далі.
Зараз ми можемо носити цілу репродукцію відомої роботи на будь-якому елементі одягу.
Поштовх для розвитку цієї тенденції в сучасній моді дали Сальвадор Далі, Енді Уорхол та Ів Сен-Лоран. Причому Далі спершу придумував невеликі живописні елементи для розпису суконь (його славнозвісний омар в дизайні сукні від Скіапареллі) і аксесуари, що копіювали образи його полотен.
Сюрреалістичні прикраси Сальвадора Далі.
Далі був одним з перших, хто спробував втілити свої химерні образи в прикрасах. Так з’явилися золотий годинник-око зі сльозою, брошка-губи, перстень-корсет і оздоби у вигляді тонконогих слонів та розколотих гранатів.
Більне про симбіоз моди та мистецтіва у творчості Далі ми писали у статті: “Сальвадор Далі – майстер самопіару якому підкорилася висока мода”.
Ів Сен-Лоран і Енді Воргол
Ці два митці брали цілу картину, не призначену для дизайну одягу, і друкували її на ньому. Причому перший запозичив лаконічні роботи Мондріана, які досить легко було закласти у форму сукні, а другий використовував власні художні експерименти.
Вперше роботи Енді все таки адаптував для дизайну одягу той самий Ів Сен-Лоран. Він та Версаче використовували серії «штампованих портретів» Воргола. Надалі ці спроби розвинулись у авторський принт. Через деякий час вони перекочували на кросівки Nike. А от французький дизайнер Жан-Шарль де Кастельбажак переосмислив «фірмові» ворголівські банки супу Campbell’s і створив паперову сукню Тhe Souper Dress.
Яйої Кусама і Такасі Муракамі та Louis Vuitton.
Симбіоз моди та мистецтва, а також найсміливіші експерименти стали надзвичайно популярні у другій половині 20-ого, початок 21-огостоліття. Причому зберігаються два напрямки використання образотворчого мистецтва: елементи придумані художником, принти – репродукції, до них також додалося використання фрагментів репродукції.
До першого випадку можна віднести співпрацю знаменитих митців Яйої Кусами і Такасі Муракамі з не менш популярним брендом Louis Vuitton.
Вони створювали ескізи зображень, які наносились на вироби бренду. Хоча Кусама ще й оформила внутрішній дизайн тимчасового бутика в Лондоні. Взагалі мисткиня, яка переважно малює візерунки з крапок різних кольорів і розмірів, у своєму повсякденному житті переносить їх і на предмети побуту.
Незабаром продовження про симбіоз моди і мистецтва, тепер в Україні!
Цікаво?
Отримуйте заряд натхнення першими!
Отже, східній культурі притаманні такі найбільш суттєві ознаки: органічний зв’язок з природою, нероздільність з нею й перші кроки на шляху панування над нею; її фундаментом виступає зооантропоморфна політеїстична релігійно-міфологічна система; у ній простежується збереження й водночас втрата синкретизму; вона виключає однобічність бачення життя, розділ його явищ на протилежні, ізольовані один від одного; для неї характерна єдність всього, відчуття болю та страждання кожної його частини, відповідь на цей біль власним стражданням; поєднання прагматично-раціонального та ірраціонального начал, логіки науки і чуттєвого досвіду мистецтва, при перевазі чуттєвого; характерним є бачення в кожній миттєвості часу минулого, сучасного та майбутнього. Мить – це стиснена Вічність, а крапка – нерозгорнутий Всесвіт, по суті, все це одне й те ж, тільки перебуває в різному стані: з’явленому й нез’явленому світі; за своєю суттю вона традиційна та монументальна, консервативна і канонічна; людина водночас є і глядачем і дійовою особою великої драми свого існування; економність та умовність, пронизаність символами; поєднання усного та письмового типів.