Український імпресіонізм. Наш аналог Мунка та Моне.

Леся Зeліско

для "Gallery 101"

Кожен з нас хоч раз у житті бачив картини європейських імпресіоністів та постімпресіоністів. Принти футболок чи блокнотів роблять ці полотна частиною масової культури, а тому “Зоряну ніч” Ван Гога знають усі. Те саме із Моне чи Дега. А от українських імпресіоністів знає далеко не кожен. Та ми впевнені, що принт із полотном Мурашка чи Беркоса може стати не менш популярним. А поки – пориньмо у світ українського імпресіонізму!

Олександр Мурашко

Найпершим відкриттям для мене став безперечно художник Олександр Мурашко. Ще у старших класах я побачила репродукцію його картини “Жінка з настурціями” (оригінал знаходиться у Національному художньому музеї України) у шкільному підручнику. Тоді, пам’ятаю, для мене, тої, що захоплювалась Моне і мріяла побачити наживо полотна Ван Гога (мрія, до речі, здійснилася!) це стало не просто відкриттям, а майже осяянням. Жінка з полотна була такою живою, трохи різкою, трохи смутною, але я не могла повірити, що майже відчуваю її погляд на собі – так, цей погляд повз простір, цей вираз непоясненного відчаю. А поза! В голові одразу почали зринати історії про цю жінку. Хто вона, звідки в неї квіти, про що вона думає?

В цьому і є істинний імпресіонізм: майже “змусити” того, хто дивиться відчути настрій картини, вловити мить і більше не відпустити.

Олександр Мурашко зумів стати знаковим художником для нашої культури, ще за життя став відомим у Європі, його картини купували, а одна навіть стала обкладинкою німецького журналу «Jugend».

Проте доля розпорядилася так, що постріл у потилицю 1919 року обірвав життя Мурашка. Обставини його смерті так і залишилися таємницею. Але ми маємо можливість споглядати красу його полотен.

Михайло Беркос

А от про Михайла Беркоса, признаюсь, дізналася зовсім нещодавно. І зацікавила не тільки його творчість, а й драматичний, майже кіношний момент із життя. Швидше, він стався вже по смерті. Одвічна боротьба творчого з буденним, знайомий мотив художника та його дружини проявлений і в його житті. Часто буває так, що навіть найближчі люди не приймають того, що ти художник. Таке болюче відкриття чекало і Михайла Беркоса. Його дружина Марія спалила всі роботи художника по його смерті. Яка ж велика сила нерозуміння і неприйняття!

Але нам з вами трохи пощастило, деякі роботи його збереглися, деякі лише в репродукціях, але і в них можна прогледіти частку творчої жаги творця. Беркос найчастіше працював у жанрі пейзажу, вдавався до змальовування української природи. Перейнявши стиль європейських імпресіоністів, він зумів бути легким та “миттєвим” у своїх полотнах.

Наприклад, картина “Болото” трохи нагадує водяні лілії Клода Моне, але від цього не можна сказати, що тема є вторинною. Навпаки, звертаєш увагу на те, що і болото може бути красивим і поетичним. І розумієш всю миттєвість краси, що за мить зміниться і вже не буде схожою ні на що. Мінливість і мерехтливість природи і речей довкола – ось що є імпресіонізм.

Згадаємо серію картин Моне із будівлею парламенту: на заході сонця, на світанку, вдень, при тумані. І кожного разу це інше полотно, інше враження.

Олекса Новаківський

Постімпресіоніст Олекса Новаківський вражає з першого погляду: і своєю живописною майстерністю, і особливим духом картин. Митець навчався малярства у Кракові, а згодом сам відкрив Художню школу у Львові.

Комусь він чимось може нагадати Мунка, з його своєрідною технікою, трохи до Ван Гога, і це не дивно, адже краківська освіта уможливлювала його знайомство із європейським модерном. Проте прикметно, що він вчився стилю, але серед його доробку є картини гуцульської, гірської тематики, замальовки із жінками у строях.

Новаківський, створив дуже вдалі портрети, та чи не найбільшу увагу привертає картина “Леда”. Тут зображено дружину спартанського царя, героїню давньогрецької міфології в образі лебедя. Картина заворожує! Плавні лінії, що перетікають одна в одну, вигини, кольори.

Імпресіонізм – це ключ до краси, це прагнення людини спіймати миттєвість, зафіксувати, відчути кольори і відтінки. Це бажання художника показати іншим те, що не всі помічають, що не всі можуть побачити. Побачити миттєвість! А ви можете?..

Отримуйте заряд натхнення першими!

1 Коментар

  1. Станіслава

    Дуже цікава стаття, та хотілося б більше картин 😉
    Українські митці й справді часто залишаються в закуліссі, це потрібно змінювати! Дякую за вашу працю!

    Відповісти

Трекбеки/Пінгбеки

  1. ВЕСНА У МИСТЕЦТВІ: КВІТУЧІ САДИ ХУДОЖНИКІВ | GALLERY 101 - […] Українські імпресіоністи теж уміють пробуджувати весняні настрої. “Цвіт яблуні” Михайла Беркоса захоплює своєю ніжністю, трохи сумом недовгого тривання цвіту.…
  2. Художня фотографія та концептуальна зйомка. - […] ХІХ століття фотографія вагомо вплинула на розвиток імпресіонізму, хоча спершу художники доволі прискіпливо ставилися […]

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.